Tuve la súbita intuición de que nada en la vida es tan simple como imaginamos.

Coraline se dedicó a pasear y a contemplar unas botas de agua que tenían forma de rana, pato y conejito.
Después volvió.
—¿Coraline? Ah, aquí estás. ¿Dónde diablos te habías metido?
—Me habían secuestrado unos extraterrestres —respondió Coraline—. Venían del espacio exterior con pistolas que lanzaban rayos, pero yo los he engañado poniéndome una peluca y hablando con acento extranjero, y he escapado.

Todos estamos en el fango, pero algunos miramos las estrellas

За красивими і наскрізь скомпроментованими словами про чистоту, любов і дружбу ховається ніщо, ховається брутальність, казенщина і гидь. Так постає нігілізм совєтської молоді. Думати одне, а говорити друге. Говорити одне, а робити друге. Навіть на еміґрації нас іноді вражає, як схильні брехати люди совєтського виховання. Часто навіть без потреби й мети.

Совєтськість - тяжка хвороба, для багатьох, може, невигойна. (У слабкій формі я теж колись перехворів був на неї.)

Не радив би вам завдаватися марними питаннями про те, чи ви геній, чи не геній. Може, другі люди й захотять розібрати, хто ви, та нащо вам самому це знати? Будьте тим, чим ви можете бути, до чого ви здатні, до чого вас тягне ваша природа, і не питайтеся, чи у вас виходить із вашої любої для вас праці щось геніальне, чи не геніальне. Он от іволга співає дуже не зле, та й горобчикове щебетання буває любе, і вони щасливі собі. А якбищо горобчик або іволга захотіли були неодмінно поставати геніальними солов’ями, то, певне, що й другим смішні були б їхні силування, та й вони самі собі були б нещасливі…