There are numerous bugbears in the profession of a politician. First, ordinary life suffers. Second, there are many temptations to ruin you and those around you. And I suppose third, and this is rarely discussed, people at the top generally have no friends.

One finding a lot of pride and pleasure in the company of his family and friends, is likely in the highest probability to lead an ordinary or even dull life.

Literature is the art of discovering something extraordinary about ordinary people, and saying with ordinary words something extraordinary.

[К]ожен політичний конфлікт, кожен переділ кордонів і зміна паспортів ― це, перш за все, безкінечні й такі реальні життєві трагедії, ламані долі, сльози, біди і розпач конкретних людей.

Тих людей, від імені яких сьогодні говорять політики. Говорять, насправді зовсім не переймаючись тим, що з цими людьми буде вже завтра, після того, як буде прийнято чергові закони, декларації та угоди.

Про людей зазвичай ніхто не згадує.

Їх традиційно використовують у якості живого м´яса, на яке можна посилатись, вирішуючи свої проблеми, реалізовуючи свої плани й заліковуючи власні комплекси.

I don't think there is any such thing as an ordinary mortal. Everybody has his own possibility of rapture in the experience of life. All he has to do is recognize it and then cultivate it and get going with it. I always feel uncomfortable when people speak about ordinary mortals because I've never met an ordinary man, woman, or child.

Ordinary people are easy to spot. They are the ones doing the same things you are. Time to try something different!