...the experience of battle forever divides those who talk of nothing else but its prospect from those who talk of everything else but its memory.

War is unlike life. It's a denial of everything you learn life is. And that's why when you get finished with it, you see that if offers no lessons that can't be bettered learned in civilian life. You are exposed to horrors you would sooner forget.

Every now and then a green dot shifted to yellow. A soldier down, their armored suits detecting the injuries or death that rendered them combat ineffective. Combat ineffective. Such a nice euphemism for one of his kids bleeding out.

[Ж]одних двадцяти восьми героїв-панфіловців не було, їх усіх придумав журналіст Олександр Кривицький, якого я особисто знав як великого брехуна. [...] Він був фантазер не гірше нинішніх, а коли був би живим, охоче розповів би нам про двадцять вісім розіп'ятих хлопчиків.
[...]
— Гаразд, — сказав він, — ну, припустимо, все було, як ви кажете. Припустимо, двадцяти восьми панфіловців не було, але навіщо ви все це розповідаєте?

Я знизав плечима. Що ж тут незрозумілого? Народ же мусить знати правду, що і як було насправді.

— Дурниці це все, — сказав він. — Народ мусить знати. Та нічого він не мусить. І що цікавіше за все, не хоче він знати вашої правди. В світі ілюзій жити набагато цікавіше. І ваша справа, якщо ви письменник, не викривати давні міфи, а створювати нові [103].

У обочины, среди живописных кусточков, стояли два креста — простые, деревянные, с надетыми на них немецкими касками. На холмиках были положены и цветы, но они давно сгнили и высохли. Вот, наверное, где-то в Германии матери плачут или остались дети. Отцы не приедут с чемоданами, полными барахла и велосипедных звонков. Стоило переться в такую даль, чтоб в конце концов гнить под ржавеющей каской? И есть ли вообще в мире что-нибудь такое, ради чего стоит гнить под ржавеющей каской? Столетия идут за столетиями, и убитые гниют то за одно, то за другое, а потом оказывается, что все то было напрасно, а нужно, оказывается, гнить совсем за третье... [130]

Bombs and bullets don't discriminate.