Животът ми е пълен провал, но никой не го забелязва , защото съм учтив: постоянно се усмихвам , защото си мисля, че скриеш ли страданието си , то изчезва. Донякъде е така : не се ли вижда, все едно го няма , защото ние живеем във видимия свят, сред материалното и осезаемото. Болката ми не е материална. Тя е скътана.Аз отказвам да забележа самия себе си.

С нелепото си поведение и мокасините си на бос крак (за да младее)Плейбой интернашънъл задава уместни въпроси : за какво служи любовта в цивилизацията на похотта? Защо ни трябва обременяващо семейство, щом въздигаме свободата във висша ценност? Какво е мястото на марала в хедонистично общество?Ако Бог е мъртъв, значи вселената е бордей, от който трябва да се възползвааме до пукване. Ако индивидът е цар, то егоизмът е единствената ни ценностна система.

Не радив би вам завдаватися марними питаннями про те, чи ви геній, чи не геній. Може, другі люди й захотять розібрати, хто ви, та нащо вам самому це знати? Будьте тим, чим ви можете бути, до чого ви здатні, до чого вас тягне ваша природа, і не питайтеся, чи у вас виходить із вашої любої для вас праці щось геніальне, чи не геніальне. Он от іволга співає дуже не зле, та й горобчикове щебетання буває любе, і вони щасливі собі. А якбищо горобчик або іволга захотіли були неодмінно поставати геніальними солов’ями, то, певне, що й другим смішні були б їхні силування, та й вони самі собі були б нещасливі…

Картаґена нашої провінційности мусить бути зруйнована.

Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.

...как бы на горох не мороз, он бы через тын перерос.

Прокофьич (Анисим Прокофьев) - Сергею Андреевичу Валягину
- П.И. Мельников-Печерский "Старые годы