По Ñуті, ми жертви не того, що з нами ÑталоÑÑ, а того, чого з нами ÐЕ ÑталоÑÑ. ПроÑто тому, що того, чого ÐЕ ÑталоÑÑ, набагато більше. Ми чинимо фатальні помилки або хапаємо долю за хвіÑÑ‚ не тоді, коли робимо правильний (неправильний) вибір, а тоді, коли відмовлÑємоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑього непотрібного (потрібного). Ðдже вибираємо ми одне, а відмовлÑємоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ безлічі. Цю безліч Ð¢Ð°Ñ€Ð°Ñ ÐŸÑ€Ð¾Ñ…Ð°Ñько називає «невибраним». І Ñтверджує, що вона набагато важливіша за «вибране». Він має рацію. Він знає. Ðдже він теж автор.